Квітуча Україна

 У рамках акції "Квітуча Україна" на пришкільних ділянках було прибрано та висаджено квіти. 

До..

Після...

26 квітня 2022 року - 36 річниця Чорнобильської катастрофи

 

26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства. 

Сьогодні 36 років тому сталася найбільша в історії техногенна аварія - вибухнув четвертий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції. Під час вибуху відкрилася активна зона реактора, внаслідок чого в атмосферу вирвалася хмара радіоактивного пилу.

Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу.

На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян.

Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів та численні міні-катастрофи подібна техногенна катастрофа в СРСР не могла не статися.

Злочинні дії влади щодо приховування інформації з одного боку поглибили непоправні негативні наслідки аварії.

ПАМ’ЯТКА про правила поводження із виявленими підозрілими вибухонебезпечними предметами у тому числі замаскованими під них речами

 Поводження з вибухонебезпечними предметами вимагає значної уваги і обережності.

 

                    ВІД ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ЖИТТЯ  ТА ЗДОРОВ’Я ВАШЕ І ОТОЧУЮЧИХ!  

 

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою

ЗАБОРОНЕНО:

 

•        наближатися до виявленого предмета;

•        пересувати його або брати в руки;

•        розряджати, кидати, ударяти по ньому;

•        розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет, приносити предмет додому, у навчальне приміщення, інші багатолюдні місця.

  

При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

 

•        негайно (з безпечного місця) повідомте чергові служби МНС (тел. 101), поліцію (тел. 102);

•        не підходьте до предмета, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте поряд із знахідкою інших людей;

•        припиніть усі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;

•        не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух), дочекайтеся прибуття фахівців, вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій і Вас евакують:

 

•        одягніть одяг із довгими рукавами, щільні брюки та взуття  на товстій підошві. Це може захистити від осколків скла;

•        візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

•        під час евакуації слідкуйте за маршрутом, указаним службами, які проводять евакуацію;

•        не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

•        тримайтеся подалі від ліній енергопостачання, що впали.

 

Якщо Ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

 

•        обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів тощо;

•        у темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

•        негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду;

•        з безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким, стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

•        перевірте як ідуть справи в сусідів – їм може знадобиться допомога.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовленні фахівці-сапери, які мають допуск  до цього виду робіт.

Особливості навчання в умовах воєнного часу

 Школярам, які перебувають за кордоном, або їхнім батькам необхідно отримати довідку про вивчення предметів і надати її українській школі для формування атестату.

https://yaizakon.com.ua/yak-ukrayinskim-shkolyaram-yaki-perebuvayut-za-kordonom-otrimati-atestat-vidpovid-mon/

Правила поведінки під час війни

 

• 
  

• Війна Росії проти України

• 24 лютого на світанку Росія напала на Україну по всій довжині спільного кордону, від Луганська до Чернігова, а також із території Білорусі й окупованого Криму.
• Російська армія обстріляла із артилерії українські прикордонні застави. Одночасно були завдані удари, зокрема і з повітря, по понад 40-ка об'єктах військової інфраструктури майже всіх регіонів країни.
• Після цього розпочався рух танкових колон та живої сили загарбників вглиб території України.
• Збройні сили України, Національна гвардія, поліція та загони територіальної оборони розпочали чинити запеклий опір.
• В Україні був оголошений воєнний стан і загальна мобілізація.
• «Українці на своїй землі і нікому її не віддадуть», – заявив президент Володимир Зеленський.
• Країни Заходу застосовують все більше економічних санкцій проти Росії та її керівництва, і вимагають припинити війну проти України.
• Тривають важкі бої на підступах до Києва, Харкова,Херсона, Миколаєва та міст Донбасу.
• Маріуполь перебуває у тривалій облозі, у місті гуманітарна катастрофа. Окупанти не дають вивезти цивільне населення.
• Російська армія вдається до бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів житлових кварталів міст, знищує цивільну інфраструктуру, лікарні, школи, історичні пам'ятки.

            Правила поведінки при звучанні сигналів оповіщення